Збудником є гострик - невеликий гельмінт білого кольору, довжина дорослої самки складає 9-12 мм, самця-3-5 мм, а місцем їх локалізації є нижній відділ тонкої кишки, сліпа кишка, а також верхній відділ товстої кишки.

Кількість гельмінтів може коливатися від кількох десятків до сотень, а іноді - й тисяч! Ентеробіоз може передаватися від людини до людини безпосередньо контактним шляхом, а також у штучних стоячих басейнах.

У дітей нерідко спостерігають самозараження. Резервуаром і єдиним джерелом інвазії є хвора людина. Механізм передачі – фекально-оральний, який реалізується контактно-побутовим шляхом через забруднені яйцями руки, натільну білизну, постіль, іграшки, предмети спільного і особистого користування. Яйця гостриків можуть підніматися в повітря із пилом, а потім заноситися під час вдихання у ротову порожнину і проковтуватися. Інвазійні яйця потрапляють у кишечник і розвиваються у статевозрілих самок і самців.

Самки після запліднення наповнені яйцями (до 17 тисяч кожна), спускаються вниз до прямої кишки. Частіше вночі, коли підвищується вологість тіла, гострики виповзають із анального отвору і на шкірі перианальних складок відкладають яйця.

Свербіж зумовлений секретом, що виділяє гельмінт під час яйцекладки, а також і його рухами. Людина (найчастіше дитина) роздряпує сверблячі місця, при цьому розносить яйця на руки, піднігтьові простори, тіло, простирадла. Сприйнятливість людей висока, а особливо дітей шкільного та дошкільного віку. Розповсюдженню ентеробіозу сприяють антисанітарні умови, скупченість населення в квартирах і в приміщеннях дитячих закладів.

Перші прояви хвороби виникають через 10-15 днів після зараження і проявляються стійким свербежем перианальної ділянки, який буває не тільки вночі, але і вдень, нерідко нестерпний. Діти погано сплять, стають плаксивими, в них погіршується апетит, зменшується працездатність та успішність, виникає безсоння, неврастенія, нічне нетримання сечі. Інколи спостерігаються болі в животі, нудота, блювота, тенезми, рідкий стілець, частіше з домішками слизу.

Крім цього, у інвазованих дітей не виробляються повноцінний імунітет після проведених профілактичних щеплень. Усі особи, які контактують із хворим ентеробіозом, повинні також обстежитись та, при необхідності, отримати курс лікування. Для підтвердження діагнозу ентеробіозу проводять лабораторні дослідження вмісту перианальних складок. Лікування ентеробіозу проводиться при суворому дотриманні заходів щодо попередження повторної інвазії або самозараження.

Оскільки ентеробіоз - це хвороба брудних рук, то чистота рук і нігтів, їх ретельне миття перед їдою, боротьба із шкідливими звичками брати пальці в рот, гризти нігті є основою успішного лікування. Інвазовані діти повинні спати в закритих трусиках, які слід щоденно міняти. Обов’язково перед сном і після сну мити з милом перианальну ділянку, щоденно змінювати натільну і, бажано, й постільну білизну.

Слід прасувати білизну, проводити вологе прибирання приміщень, щоденне миття тіла під душем. Дитячі іграшки потрібно мити мильно-содовим розчином або обдати кип’ятком. Враховуючи те, що гострики в організмі людини живуть 1 місяць, можливим є спонтанне виліковування без медикаментозних засобів при ретельному дотриманні гігієнічних навичок.

Профилактика гриппа у детей



Основной путь передачи вируса гриппа А воздушно-капельный, т.е. через капли, выделяемые при разговоре, чихании или кашле. В целях предупреждения возникновения гриппа А необходимо соблюдение правил личной гигиены, которые позволяют защититься от инфицирования:


Избегать тесных контактов с людьми с гриппоподобными симптомами ( стараясь, по возможности, держаться от них на расстоянии примерно 1 метра.
Регулярно и тщательно мыть руки с мылом или дезинфицирующими салфетками.
По возможности, сократить время пребывания в местах скопления людей.
Постоянно проветривать помещения путем открывания окон.
Использовать одноразовые или индивидуальные полотенца.
Во время кашля и чихания прикрывать рот и нос одноразовыми платками.
При проявлении клинических симптомов заболевания гриппом и ОРВИ (температура выше 36.7 градусов, кашель, боль в горле, ломота в теле, головная боль, озноб, усталость и др.) немедленно информировать медицинского работника.

Десять советов родителям
Совет 1. По всем вопросам относительно здоровья вашего ребенка следует обращаться к врачу-педиатру, который назначает лечение или при необходимости направляет ребенка на обследование к другим врачам-специалистам. В особых случаях, чтобы не было задержки сроков начала лечения, при появлении первых характерных признаков заболеваний рекомендуется сразу обращаться к специалисту в данной области медицины.

Совет 2. Если вы замечаете, что ваш ребенок в кругу своих сверстников отличается неловкостью движений, плохой речью, если у него бывают обмороки, головокружения, головные боли, рвота, его укачивает в транспорте, необходимо проконсультировать ребенка у невропатолога.

Совет 3. Обратите внимание на поведение ребенка: чрезмерная подвижность, гипервозбудимость или, наоборот, вялость, утомляемость, плаксивость, страхи, нарушенный сон, навязчивые движения — это наиболее распространенные симптомы психического напряжения еще слабой нервной системы ребенка-дошкольника. При появлении этих признаков обязательно следует показать ребенка детскому психиатру.

Совет 4. Ваш ребенок часто переспрашивает или не всегда реагирует на обращенную к нему речь, у него бывают частые ангины, потеря голоса, кашель, постоянный насморк, если ребенок спит с открытым ртом, храпит во сне, гнусавит при разговоре — проконсультируйте ребенка у ЛОР-врача (отоларинголога).

Совет 5. Если у ребенка плохой аппетит, часто возникает тошнота, рвота, нарушения стула (запор, жидкий стул), боли в животе (до еды, после еды), следует обратиться за квалифицированной помощью к врачу-гастроэнтерологу.

Совет 6. Обращение за консультацией врача-аллерголога необходимо в тех случаях, если в дошкольном периоде у ребенка возникает реакция (сыпь, отек, затрудненное дыхание, внезапный насморк, чихание) на какую-то пищу, запахи, пыльцу цветов, лекарства, прививки.

Совет 7. Воспаление кожи на разных участках тела (чаще на руках и ногах), сопровождающееся покраснением, зудом, шелушением, экссудацией — возможно, это признаки хронического дерматита или экземы, вылечить которые поможет врач-дерматолог. К дерматологу следует обращаться при любых видимых изменениях состояния кожных покровов, ногтей, волос.

Совет 8. Если вы замечаете, что ребенок сощуривает веки, когда рассматривает отдаленные предметы, или низко наклоняется над листом альбома или книги, близко садится к экрану телевизора, если он издалека (с расстояния 5 метров) не различает мелкие (до 1 см в диаметре) предметы, необходимо проверить остроту зрения вашего ребенка — обратитесь к окулисту (офтальмологу).

Совет 9. Постоянно обращайте внимание на осанку ребенка: при ходьбе он сутулится, у него одно плечо ниже другого, лопатки сильно выступают при выпрямленной спине; сидя на стуле, он заметно прогибается в ту или иную сторону, пытается часто менять позу, низко наклоняется (почти ложится на стол) во время рисования и т.п. — обследование состояния позвоночника должен произвести специалист-ортопед.

Совет 10. Не забывайте о необходимости обязательных профилактических осмотров вашего ребенка следующими специалистами: эндокринологом (предупреждение заболеваний щитовидной железы, диабета, ожирения, нарушений роста), хирургом (обнаружение врожденных аномалий), стоматологом (выявление и лечение кариеса), кардиологом (диагностика нарушений функции сердца и сосудов), логопедом (нарушения речи и восприятия звуков).